Примус до страховки

 

 

 

 

Напередодні зими український уряд ризикує наступити на ті ж граблі, що й рік тому, вкотре намагаючись вирішити проблеми з ліквідністю НАК «Нафтогаз України» за рахунок приватного бізнесу. З 1 жовтня 2015 всіх постачальників газу, включаючи незалежних видобувачів, хочуть зобов'язати створювати страховий запас газу в сховищах, рівний 30-ти денному обсягу продажів. З такою ініціативою виступає Міністерство енергетики та вугільної промисловості з подачі НАК «Нафтогаз України». На думку розробників нормативного документа, такий крок відповідатиме європейській практиці та не буде суперечити новому законові «Про ринок природного газу», який набирає чинності з 1 жовтня.

Позицію НАК «Нафтогаз України» по страховому запасу озвучив директор з розвитку бізнесу Юрій Вітренко. Зараз «Нафтогаз» несе навантаження так званого «гарантованого» постачальника. На його думку, це означає, що всі дисбаланси, всі проблеми споживачів газу закриває НАК. Будь-який трейдер може пообіцяти все що завгодно, а потім в кінці місяця споживач прийде до «Нафтогазу» і він буде зобов'язаний закрити поставки необхідних обсягів. У новому законі буде передбачена така функція, як постачальник «останньої надії». Його функція – закривати баланс, але за ціною газу, яка вище ринкової, щоб нікому не було повадно розраховувати на цей безкоштовний опціон.

 

 

Але посилання на європейський досвід, м'яко кажучи, є не більш ніж маніпуляцією фактами, адже насправді європейська практика сильно відрізняється від того, що зараз пропонують українські чиновники. Ідея створення страхового резерву не нова. Зараз в Україні вже діють обов'язки щодо створення страхового запасу природного газу. Трейдери зобов'язані створювати страховий запас у розмірі 10% від квартальних поставок, що приблизно еквівалентно 9 дням поставок (10% від 90 днів). Іншими словами, близько 30% від обсягів поставок на місяць. Але ця вимога не поширюється на газовидобувні компанії, які, по суті, мають гарантований ресурс газу в своїх родовищах. Тепер у Міненерговугілля хочуть, щоб запас становив 100% від обсягів поставок газу на місяць і поширювався також на добувачів. У загальних цифрах це понад 300 млн куб. м, які будуть заморожені в сховищах і просто пропадуть з ринку. Як заявив президент асоціації «Надрокористувачів України» Роман Сторожев, постачальники газу будуть змушені знайти додаткові 2 млрд грн і «заморозити» їх у підземних сховищах. У реальності, весь вантаж від створення страхового запасу ляже на незалежну здобич, яка змушена буде весь видобутий обсяг жовтня направити в сховища для створення страхового запасу. Це при тому, що компанії не отримають жодної копійки від продажу газу, але заплатять завищену ренту, яку уряд так і не постарався знизити, хоча публічно обіцяв це зробити з жовтня поточного року. Враховуючи невиконані обіцянки щодо зниження ренти з 1 жовтня, газовидобувні компанії втрачають стимули до розвитку.

У розробці нового проекту постанови брали участь представники НАК «Нафтогаз України». А сама постанова, фактично, покликана банально вирішити проблеми ліквідності «Нафтогазу» за рахунок інших учасників ринку. Звичайно ж, 300 млн куб. м. не вирішують проблеми підготовки до зими, але серйозно підривають фінансове становище незалежних учасників газового ринку і ще більше підсилюють монополію НАК «Нафтогаз».

Спочатку Міністерством енергетики та вугільної промисловості був виставлений на обговорення проект постанови про створення страхового запасу з меншими вимогами до обов'язкового страхового запасу – 30 у період з жовтня по березень і 15-ти днів у період з квітня по вересень. Але зараз вимоги зросли ще більше – до 30-ти днів на весь період.

 

 

Аналіз європейського досвіду при розробці нової постанови щодо формування страхового запасу – необхідна практика. Проте, вивчивши її, також їй потрібно слідувати. Вимоги Міненерговугілля ж, як з точки зору європейської практики, так і реалій українського ринку газу, який знаходиться в зародковому стані, виглядають, як драконівські. Таким чином, ініціатива, яка народилася під гаслами ринкових реформ, знову буде провалена або, як мінімум, спотворена.

Що стосується європейського досвіду, то можна говорити, що пропозиції щодо формування страхового запасу, які розглядаються Міненерговугілля, не мають прямих аналогій в країнах ЄС.

За даними European Energy Community, вимоги в окремих країнах значно відрізняються. Так, в Австрії, Німеччині і Великобританії узагалі немає вимог щодо створення страхового запасу газу. У Чехії, Данії, Польщі, Іспанії та Болгарії є вимоги щодо створення страхового запасу газу, які покладаються на постачальників у розмірі 3-9% від річного споживання (примітка: поточна версія вимог – страховий запас у розмірі 1 місяця поставок у зимовий період, який еквівалентний 14% річного споживання, що в більш ніж 2 рази вище найжорсткіших практик у Європі). В Італії вимоги щодо створення стратегічного запасу становлять 7% річного споживання.

Найвищі вимоги по створенню страхового та стратегічного запасу існують в Угорщині та Франції – 25% річного споживання, але в цих країнах більша частина резерву створюється через державні механізми. Відзначимо, що тільки дві країни – Італія та Угорщина – мають стратегічний запас. При цьому, тільки Угорщина накладає зобов'язання щодо створення та страхового резерву і стратегічного запасу на постачальників.

Також у кожній країні різна практика розрахунку бази, до якої застосовуються вимоги по страховому запасу – зимове споживання захищеними споживачами, % від загального споживання, прив'язка до імпорту (приклад Польщі, де страховий запас зобов'язані створювати тільки імпортери природного газу). Поточний обсяг обов'язкового страхового запасу в кожній країні, включаючи обидва види запасів, коливається в діапазоні від 3% у Чехії до 24% в Угорщині від річного внутрішнього споживання.

 

Країна	Об’єм споживання, всього млрд. куб. м.	Об’єм власного видобутку, млрд. куб. м.	Імпортна складова, %	Обов’язковий страховий запас млрд.. куб. м.	Стратегічний запас, млрд. куб. м.	Частка страхового запасу в усьому споживанні
Франція	45	0	98%	8,02	0,00	18%
Німеччина	81	11	84%	0,00	0,00	0%
Угорщина	8,6	1,9	78%	2,25	1,19	24%
Італія	60	7	90%	4,56	4,56	7%
Польща	16,7	5,26	72%	0,88	0,00	5%
Іспанія	30	0,04	100%	1,56	0,00	5%
Австрія	30,5	1,9	87%	0,00	0,00	0%
Болгарія	10,11	0,40	91%	0,25	0,00	9%
Чехія	8,00	0,25	97%	0,22	0,00	3%
Данія	2,90	4,70	-78%	0,22	0,00	5%
Велика Британія	70,00	39,00	37%	0,00	0,00	0,0%
Україна	42,6	20,5	46%

 

Нові урядові ініціативи для приватних газовидобувників нагадують торішнє Постанову 647, яку в підсумку було скасовано в судовому порядку.

Звичайно ж, зрозуміти бажання Міненерговугілля та НАК «Нафтогаз України» перекласти на постачальників газу задачу по наповненню підземних сховищ паливом цілком можливо. Точно так само, як зрозуміло і бажання НАК «Нафтогазу» посилити свою монопольну позицію на ринку і переманити на себе ключових промислових споживачів у самий дохідний зимовий сезон. Але навіщо ж дестабілізувати ринок газу і знищувати те, що з великими труднощами створювалося останні кілька років?

Більш прийнятною виглядала б пропозиція про збільшення обсягу обов'язкового страхового запасу газу до 10 днів, замість пропонованих 30, чого б із надлишком вистачило для відсікання недобросовісних гравців ринку і гарантувало б наявність газу в системі. Також, логічним буде зробити виняток із вимог щодо створення страхового запасу природного газу для компаній із гарантованим ресурсом, таких як газовидобувні підприємства. Адже у них, на відміну від трейдерів, без жодного сумніву є ресурс газу у вигляді підтверджених запасів. Такі вимоги будуть відповідати прийнятій європейській практиці та є більш адекватними реаліям і потребам українського ринку газу.