Вадим Чернов переїхав до України для пошуку партнерів для нового проекту у Львівській області. За словами геолога в шостому поколінні, на Рава-Руській землі потенційного інвестора чекає близько півмільярда тон нафти.
У минулому громадянин Росії, Вадим Чернов з 1993 року успішно займався новими експериментальними методами в геології нафти і газу, поки не усвідомив, що Росія стала ворогом його справжньої Батьківщини. До цього часу Вадим уже мав досвід пошуку інвестицій для перспективних нафтових проектів. Протягом декількох років, з 2009 року, він наполегливо намагався залучити кошти у свій проект у Курганській області Російської Федерації, але вирішив виїхати з Москви до Києва, як тільки зрозумів, що війна - це надовго.
За словами Вадима, схожість між геологічною структурою Рава-Руської землі та Курганської ділянки геологам-корифеям відома вже кілька десятків років. Якщо говорити мовою статистики, то в надрах Рава-Руської ділянки міститься близько 500 млн т нафти з властивостями, близькими до марки Iran Heavy. На Курганській ділянці (у минулому Михайлівській), за попередніми оцінками, зосереджено до 100 млн тон «чорного золота».
Гучні слова Вадима Чернова про нечувану донині нафтоносність Рави-Руської базуються на копітких розрахунках і особистому досвіді геолога на аналогічному об'єкті в Курганській області Росії. З 1993 року він займався одним із напрямків геофізичних пошуків родовищ нафти і газу - електророзвідуванням. Вадимом Черновим у складі групи авторів було розроблено комплекс програм для пошуку нафти методами широкого електророзвідування з виміром викликаної поляризації (ВРЕ-ВП). За 10 років величезної роботи за допомогою програми Вадима Чернова було досліджено 5000 квадратних кілометрів родовищ у Західному Сибіру. Серед них була і Курганська ділянка.
Мало хто знає, що Рава-Руська зона та ділянка в Курганській області знаходяться в зоні острівної дуги континентального типу. У випадку з Рава-Руською місцевістю ця острівна дуга сформувалася в результаті занурення Східно-Європейської плити під Західно-Європейську. До того ж, Рава-Руська зона є продовженням лінії розлому Загрос, на якій в Ірані та Іраку зосереджено 90% нафтових родовищ. Ця лінія в районі Чорного моря носить назву Лініамент Архангельського-Андрусова і проходить також через Одеську область України, Придністров'я та Молдову. Варто сказати, що при дебітах від 500 т на добу з кожної свердловини на площі від 1000 км2 у Раві-Руській може бути пробурено будь-яка кількість свердловин. Тривалість видобутку нафти на таких родовищах у світі зазвичай більше 25 років, причому в більшості випадків падаючий до кінця цього терміну видобуток через деякий час має властивість відновлюватися.
Вадим Чернов підрахував, що для буріння першої свердловини потрібно близько $ 15 млн. Ця сума також включає витрати на геологічну розвідку, закупівлю обладнання та матеріалів, отримання дозвільних документів, оплату праці найманих працівників.
Геолог пропонує провести електророзвідувальні регіональні роботи у Рава-Руській зоні своїм запатентованим програмним забезпеченням RALF-1 (Reflection on Actions of Lorentz Forces-1). Точність RALF-1 складає більше 85%. Серед існуючих аналогів у світі – електророзвідка Phoenix Geophysics, проте у Phoenix є апаратура, але немає математичного апарату та програмного забезпечення для пошарового визначення геоелектричних параметрів геологічного розрізу, пов'язаних із нафтоносністю. У цьому контексті у RAFL-1 очевидна перевага.
Сьогодні в Україні застосовують відомий електророзвідувальний метод ДНМЕ. Фактично, це малоглибинний метод, що оцінює перспективи на нафту за вторинними ознаками, такими як піритизація над покладами. Піритизація за відомою моделлю Пірсона над покладом в основному пов'язана з так званим стовпом епігенетично змінених порід, які доходять до верхнього вододілу, де створюються умови для накопичення піритів. Прив'язки до глибини немає, проте метод дає прогнозний контур, який не обов'язково відповідає існуючому на певний момент збереженому покладу. Це не прямий прогноз на відміну від аналізу розподілу поляризованості та опору в найпродуктивнішому пласті, як у методі з використанням RALF-1.
Щоб виявити нафту в Рава-Руській зоні, компанія Вадима Чернова пропонує відпрацювати регіональний профіль електророзвідки, виконати аналіз розподілу питомих опорів, анізотропії питомого опору, поляризованості по площі та в розрізі комплексом RALF-1. За словами Вадима, якщо вдасться знайти аномалію типу «поклад», то далі необхідно буде пробурити свердловину глибиною до 6 км у найбільш перспективному місці. Для того, щоб знизити ризики, планується буріння похилої свердловини. У перспективному шарі кут нахилу пропонується близько 45-60 градусів у азимуті регіонального профілю, щоб уникнути точкового буріння. При цьому вертикальна розвідувальна свердловина непотрібна. Пробуривши таку похилу свердловину, команда Вадима вже прогнозує приплив нафти.
Вадим Чернов відкритий до співпраці з компаніями, особливо тими, які мають свій комплекс методів для пошуку родовищ нафти і газу. Головне – спільна мета: енергонезалежність України, для якої, за слова геолога, у нашої країни є величезний потенціал.
Навесні цього року Вадим Чернов зробив доповідь на Другій міжнародній конференції у Львові, присвяченій горизонтальному бурінню та інтенсифікації припливу вуглеводнів. Команда нафтогазового консультаційного центру «Ньюфолк» підготувала цю статтю, використовуючи матеріали конференції.
